консул
ко́нсул
-а, ч.
1》 Урядова особа, що репрезентує та захищає інтереси своєї держави та її громадян у якомусь пункті іншої держави.
Генеральний консул — консул, який очолює генеральне консульство. **
Нештатний (почесний) консул — особа, що не перебуває на державній службі держави, яку представляє, але виконує консульські функції за її дорученням.
Окремий консул — особа, яка знаходиться на чолі окремої (від дипломатичного представництва) консульської установи.
Штатний консул — посадова особа, що перебуває на державній службі держави, яку представляє.
2》 У Стародавньому Римі – титул кожної з двох виборних найвищих урядових осіб, а також той, хто мав цей титул.
3》 Титул кожної з трьох осіб, які мали необмежену виконавчу владу у Франції в період консульства (у 3 знач.), а також той, хто мав такий титул.
Значення в інших словниках
- консул — ко́нсул іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- консул — див. ПРЕДСТАВНИК. Словник синонімів Караванського
- консул — КО́НСУЛ, а, ч. 1. Урядова особа, що представляє й захищає інтереси своєї держави та її громадян у якомусь пункті іншої держави. – Німецький консул не повинен знати нічого з таємниць доктора Гальванеску (Ю. Словник української мови у 20 томах
- консул — ко́нсул (лат. consul) 1. У Стародавньому Римі періоду республіки титул двох обираних найвищих службових осіб, у період імперії – почесний титул. 2. У містах Північної і Середньої Італії (11 – 13 ст.) найвища службова особа. 3. У Франції в 1799 – 1804 pp. Словник іншомовних слів Мельничука
- консул — I у Франції часів I Республіки — член консульства. II державний службовець, уповноважений здійснювати на території іноземної держави захист інтересів своєї держави та її громадян, розвивати економічні, культурні та наукові стосунки. Універсальний словник-енциклопедія
- консул — Ко́нсул, -ла; -сули, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- консул — КО́НСУЛ, а, ч. 1. Урядова особа, що представляє й захищає інтереси своєї держави та її громадян у якомусь пункті іншої держави. — Німецький консул не повинен знати нічого з таємниць доктора Гальванеску (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 86). Словник української мови в 11 томах
- консул — рос. консул 1. У Стародавньому Римі періоду республіки — найвища виборна посадова особа. 2. У сучасному міжнародному праві — посадова особа держави, що захищає її правові, економічні та інші інтереси, а також своїх юридичних осіб, громадян в іншій країні. Eкономічна енциклопедія
- консул — Ко́нсул, -ла м. 1) Консулъ. З Россії... втікло три чоловіки... От — що робить? У Палац, до німецького консула. КС. 1883. IV. 738. 2) Въ старинной бурсѣ: родъ надзирателя за учениками. Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун. К. ПС. 68. Словник української мови Грінченка