консул

КО́НСУЛ, а, ч.

1. Урядова особа, що представляє й захищає інтереси своєї держави та її громадян у якомусь пункті іншої держави.

— Німецький консул не повинен знати нічого з таємниць доктора Гальванеску (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 86).

2. У стародавньому Римі — титул кожної з двох виборних найвищих урядових осіб, а також той, хто мав цей титул.

— У двісті шістнадцятому році до нашої ери геніальний карфагенський полководець Ганнібал, маючи п’ятдесят тисяч війська, знищив під Каннами сімдесятитисячну римську армію консула Теренція Варрона (Ю. Янов., II, 1958, 231).

3. Титул кожної з трьох осіб, які мали необмежену виконавчу владу у Франції в період консульства (у 3 знач.), а також той, хто мав такий титул.

Бонапарт.. примусив їх прийняти закон про передачу влади трьом консулам на чолі з Бонапартом (Нова іст., 1956, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консул — ко́нсул іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. консул — див. ПРЕДСТАВНИК. Словник синонімів Караванського
  3. консул — -а, ч. 1》 Урядова особа, що репрезентує та захищає інтереси своєї держави та її громадян у якомусь пункті іншої держави. Генеральний консул — консул, який очолює генеральне консульство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. консул — КО́НСУЛ, а, ч. 1. Урядова особа, що представляє й захищає інтереси своєї держави та її громадян у якомусь пункті іншої держави. – Німецький консул не повинен знати нічого з таємниць доктора Гальванеску (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. консул — ко́нсул (лат. consul) 1. У Стародавньому Римі періоду республіки титул двох обираних найвищих службових осіб, у період імперії – почесний титул. 2. У містах Північної і Середньої Італії (11 – 13 ст.) найвища службова особа. 3. У Франції в 1799 – 1804 pp. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. консул — I у Франції часів I Республіки — член консульства. II державний службовець, уповноважений здійснювати на території іноземної держави захист інтересів своєї держави та її громадян, розвивати економічні, культурні та наукові стосунки. Універсальний словник-енциклопедія
  7. консул — Ко́нсул, -ла; -сули, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. консул — рос. консул 1. У Стародавньому Римі періоду республіки — найвища виборна посадова особа. 2. У сучасному міжнародному праві — посадова особа держави, що захищає її правові, економічні та інші інтереси, а також своїх юридичних осіб, громадян в іншій країні. Eкономічна енциклопедія
  9. консул — Ко́нсул, -ла м. 1) Консулъ. З Россії... втікло три чоловіки... От — що робить? У Палац, до німецького консула. КС. 1883. IV. 738. 2) Въ старинной бурсѣ: родъ надзирателя за учениками. Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун. К. ПС. 68. Словник української мови Грінченка