контрасигнація

контрасигна́ція

(від контра... і лат. signo – підписую, засвідчую печаткою)

в буржуазних державах підпис відповідного міністра на акті, що виходить від глави держави (монарха або президента), яким міністр бере на себе юридичну й політичну відповідальність за даний акт.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрасигнація — контрасигна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. контрасигнація — -ї, ж. 1》 Підпис міністра (чи іншої офіційної особи) на акті, виданому головою держави, який означає, що міністр бере на себе відповідальність за цей документ. 2》 Підпис других осіб, повторний підпис. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контрасигнація — КОНТРАСИГНА́ЦІЯ, ї, ж., юр. Підпис міністра (чи іншої офіційної особи) на акті, виданому головою держави, який означає, що міністр бере на себе відповідальність за цей документ. Словник української мови у 20 томах
  4. контрасигнація — Конституційна вимога глави держави до прем'єра чи міністра підписати законодавчий акт і таким чином взяти на себе політичну відповідальність. Універсальний словник-енциклопедія
  5. контрасигнація — КОНТРАСИГНА́ЦІЯ, ї, ж. Підпис міністра (чи іншої офіційної особи) на акті, виданому головою держави, який означає, що міністр бере на себе відповідальність за цей документ. Словник української мови в 11 томах
  6. контрасигнація — рос. контрассигнация контрасигнатура, підпис міністра на акті, який виходить від глави держави. К. означає, що міністр бере на себе відповідальність за даний акт. Eкономічна енциклопедія