контрасигнація
контрасигна́ція
-ї, ж.
1》 Підпис міністра (чи іншої офіційної особи) на акті, виданому головою держави, який означає, що міністр бере на себе відповідальність за цей документ.
2》 Підпис других осіб, повторний підпис.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контрасигнація — контрасигна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контрасигнація — КОНТРАСИГНА́ЦІЯ, ї, ж., юр. Підпис міністра (чи іншої офіційної особи) на акті, виданому головою держави, який означає, що міністр бере на себе відповідальність за цей документ. Словник української мови у 20 томах
- контрасигнація — контрасигна́ція (від контра... і лат. signo – підписую, засвідчую печаткою) в буржуазних державах підпис відповідного міністра на акті, що виходить від глави держави (монарха або президента), яким міністр бере на себе юридичну й політичну відповідальність за даний акт. Словник іншомовних слів Мельничука
- контрасигнація — Конституційна вимога глави держави до прем'єра чи міністра підписати законодавчий акт і таким чином взяти на себе політичну відповідальність. Універсальний словник-енциклопедія
- контрасигнація — КОНТРАСИГНА́ЦІЯ, ї, ж. Підпис міністра (чи іншої офіційної особи) на акті, виданому головою держави, який означає, що міністр бере на себе відповідальність за цей документ. Словник української мови в 11 томах
- контрасигнація — рос. контрассигнация контрасигнатура, підпис міністра на акті, який виходить від глави держави. К. означає, що міністр бере на себе відповідальність за даний акт. Eкономічна енциклопедія