контрасигнація

контрасигна́ція

-ї, ж.

1》 Підпис міністра (чи іншої офіційної особи) на акті, виданому головою держави, який означає, що міністр бере на себе відповідальність за цей документ.

2》 Підпис других осіб, повторний підпис.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрасигнація — контрасигна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. контрасигнація — КОНТРАСИГНА́ЦІЯ, ї, ж., юр. Підпис міністра (чи іншої офіційної особи) на акті, виданому головою держави, який означає, що міністр бере на себе відповідальність за цей документ. Словник української мови у 20 томах
  3. контрасигнація — контрасигна́ція (від контра... і лат. signo – підписую, засвідчую печаткою) в буржуазних державах підпис відповідного міністра на акті, що виходить від глави держави (монарха або президента), яким міністр бере на себе юридичну й політичну відповідальність за даний акт. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. контрасигнація — Конституційна вимога глави держави до прем'єра чи міністра підписати законодавчий акт і таким чином взяти на себе політичну відповідальність. Універсальний словник-енциклопедія
  5. контрасигнація — КОНТРАСИГНА́ЦІЯ, ї, ж. Підпис міністра (чи іншої офіційної особи) на акті, виданому головою держави, який означає, що міністр бере на себе відповідальність за цей документ. Словник української мови в 11 томах
  6. контрасигнація — рос. контрассигнация контрасигнатура, підпис міністра на акті, який виходить від глави держави. К. означає, що міністр бере на себе відповідальність за даний акт. Eкономічна енциклопедія