кореляти

кореля́ти

(від ко... і лат. relatus – віднесений)

співвідносні звуки мови, які фонологічно відрізняються дзвінкістю й глухістю (б – п), твердістю і м’якістю (стіл – стиль) і т. д.;

¤ фонеми, які чергуються і з якими пов’язане морфологічне розрізнення слів (носити – ношу).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кореляти — -ів, мн. (одн. корелят, -а, ч.). Співвідносні звуки мови, які фонологічно відрізняються дзвінкістю й глухістю, твердістю і м'якістю й т. ін.; фонеми, які чергуються та з якими пов'язане морфологічне розрізнення слів. Великий тлумачний словник сучасної мови