кореляти
кореля́ти
(від ко... і лат. relatus – віднесений)
співвідносні звуки мови, які фонологічно відрізняються дзвінкістю й глухістю (б – п), твердістю і м’якістю (стіл – стиль) і т. д.;
¤ фонеми, які чергуються і з якими пов’язане морфологічне розрізнення слів (носити – ношу).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кореляти — -ів, мн. (одн. корелят, -а, ч.). Співвідносні звуки мови, які фонологічно відрізняються дзвінкістю й глухістю, твердістю і м'якістю й т. ін.; фонеми, які чергуються та з якими пов'язане морфологічне розрізнення слів. Великий тлумачний словник сучасної мови