1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кореляти

кореля́ти

-ів, мн. (одн. корелят, -а, ч.).

Співвідносні звуки мови, які фонологічно відрізняються дзвінкістю й глухістю, твердістю і м'якістю й т. ін.; фонеми, які чергуються та з якими пов'язане морфологічне розрізнення слів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кореляти — кореля́ти (від ко... і лат. relatus – віднесений) співвідносні звуки мови, які фонологічно відрізняються дзвінкістю й глухістю (б – п), твердістю і м’якістю (стіл – стиль) і т. д.; ¤ фонеми, які чергуються і з якими пов’язане морфологічне розрізнення слів (носити – ношу). Словник іншомовних слів Мельничука