корелювати
корелюва́ти
-юю, -юєш, недок., спец.
1》 Поміщати щось в ситуацію, в якій воно знаходиться у відомому співвідношенні з ін. речами.
2》 Обчислювати коефіцієнт кореляції.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корелювати — корелюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- корелювати — [кореил'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
- корелювати — КОРЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. тільки 3 ос., з чим. Бути у відношеннях кореляції. Ширина крони дерев фісташки на південному схилі зворотно корелює з їх висотою (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах