корелювати

КОРЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.

1. тільки 3 ос., з чим. Бути у відношеннях кореляції.

Ширина крони дерев фісташки на південному схилі зворотно корелює з їх висотою (з наук. літ.);

Формування великих самодостатніх національних держав відбувалося внаслідок бурхливого розвитку капіталістичних відносин, тобто безпосередньо залежало від економічної системи чи корелювало з нею (з наук.-попул. літ.);

Позитивна динаміка клінічної картини захворювання корелювала з нормалізацією функціонального стану системи кровообігу (з навч. літ.).

2. що з чим, рідко. Порівнюючи, зіставляючи і т. ін. що-небудь із чимось, співвідносити.

Першу додніпровську ґрунтову світу, що сформувалася протягом першого додніпровського теплого етапу, корелюємо із сьомою ізотопно-кисневою стадією (з наук. літ.).