1. Орфоепічний словник української мови

корелювати

корелюва́ти

[кореил'уватие]

-л'уйу, -л'уйеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корелювати — корелюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. корелювати — -юю, -юєш, недок., спец. 1》 Поміщати щось в ситуацію, в якій воно знаходиться у відомому співвідношенні з ін. речами. 2》 Обчислювати коефіцієнт кореляції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корелювати — КОРЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. тільки 3 ос., з чим. Бути у відношеннях кореляції. Ширина крони дерев фісташки на південному схилі зворотно корелює з їх висотою (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах