корелювати
корелюва́ти
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корелювати — [кореил'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
- корелювати — -юю, -юєш, недок., спец. 1》 Поміщати щось в ситуацію, в якій воно знаходиться у відомому співвідношенні з ін. речами. 2》 Обчислювати коефіцієнт кореляції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корелювати — КОРЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. тільки 3 ос., з чим. Бути у відношеннях кореляції. Ширина крони дерев фісташки на південному схилі зворотно корелює з їх висотою (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах