корельованість
КОРЕЛЬО́ВАНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. корельо́ваний.
Надійність тесту визначають як корельованість результатів, отриманих при декількох спробах тестування або при проходженні еквівалентних (паралельних) форм тесту (з наук.-попул. літ.);
Перехід від рівнянь структурної форми моделі до скороченої усуває проблему корельованості, однак породжує проблему ідентифікованості окремих рівнянь системи, а також системи загалом (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me