кортик
ко́ртик
(від італ. coltello – ніж)
прямий кинджал з вузьким клинком. Особиста зброя адміралів, генералів, офіцерів, мічманів, прапорщиків. К. носять переважно у військово-морському флоті.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кортик — ко́ртик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кортик — див. КИНДЖАЛ. Словник синонімів Караванського
- кортик — див. ніж Словник синонімів Вусика
- кортик — -а, ч. Вид холодної колючої зброї у формі вузького, короткого кинджала, що його носять офіцери військово-морського та військово-повітряного флоту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кортик — Кинджал Словник чужослів Павло Штепа
- кортик — КО́РТИК, а, ч. Вид холодної ко́лючої зброї – вузький, короткий кинджал, який носять на поясі офіцери військово-морського та військово-повітряного флоту. Адмірал .. поправив кортик, зібрався йти (О. Словник української мови у 20 томах
- кортик — Ко́ртик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кортик — КО́РТИК, а, ч. Вид холодної колючої зброї у формі вузького, короткого кинджала, яку носять офіцери військово-морського та військово-повітряного флоту. Адмірал міцніше нацупив на лоба фуражку, поправив кортик, зібрався йти (Гончар, Таврія.., 1957, 587). Словник української мови в 11 томах