кратер
кра́тер
(грец. κρατήρ, букв. – чаша)
1. Чашо- або лійкоподібна западина на вершині чи схилі вулкана.
2. Округлої форми гори на поверхні Місяця діаметром до сотні і більше кілометрів.
3. Заглиблення, що утворюється у вугільному електроді електричною дугою постійного струму.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кратер — кра́тер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кратер — див. яма Словник синонімів Вусика
- кратер — Кратер — crater — Krater – 1) Чашкоподібне або конусоподібне заглиблення на вершині або схилі вулкану. Діаметром від перших десятків м. до декількох кілометрів. На дні кратера знаходиться одне або декілька жерл вулкану. Гірничий енциклопедичний словник
- кратер — -а, ч., геол. Лійкуватий отвір на вершині вулканічної гори, через якого під час виверження вулкана виливається лава, виходять гази, вилітають попіл, каміння тощо. || Частина ландшафту, що своєю формою нагадує кратер вулкана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кратер — КРА́ТЕР¹, а, ч., геол. Лійкуватий отвір на вершині вулканічної гори, через який під час виверження вулкана виливається лава, виходять гази, вилітають попіл, каміння і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- кратер — Кра́тер, -ра; -тери, -терів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кратер — КРА́ТЕР, а, ч., геол. Лійкуватий отвір на вершині вулканічної гори, через який під час виверження вулкана виливається лава, виходять гази, вилітають попіл, каміння тощо. Словник української мови в 11 томах