кратер
КРА́ТЕР¹, а, ч., геол.
Лійкуватий отвір на вершині вулканічної гори, через який під час виверження вулкана виливається лава, виходять гази, вилітають попіл, каміння і т. ін.
З природних явищ особливо вражають уяву людини виверження вогняних мас з глибин Землі через кратери вулканів (з наук.-попул. літ.);
Краєвид не мав горизонтів, бо звідусюди .. обмежений був шпилястим обрієм кратера (Ю. Смолич);
* У порівн. Гул і дим, неначе з кратера вулкана, над висотою вирував... (І. Гончаренко);
* Образно. Він прагне скупатися в кратерах цього світлого дикого слова, але воно його не приймає (І. Андрусяк);
// Частина місячного ландшафту чи поверхні іншої планети, що своєю формою нагадує кратер земного вулкана.
Не все знають люди про гори й долини на Місяці, про кратери й цирки, якими вкрита його видима поверхня (з наук.-попул. літ.);
Космічний птах пролетів над Місяцем і відклав у кратері яйця (В. Владко);
Малий каже, що на Місяці люди живуть у кратерах і мають довгі ноги (Л. Костенко);
Замерехтіла сфера планети – пустельна, непривітна, димляча, покрита цирками і кратерами (Ю. Андрухович).
Значення в інших словниках
- кратер — кра́тер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кратер — див. яма Словник синонімів Вусика
- кратер — Кратер — crater — Krater – 1) Чашкоподібне або конусоподібне заглиблення на вершині або схилі вулкану. Діаметром від перших десятків м. до декількох кілометрів. На дні кратера знаходиться одне або декілька жерл вулкану. Гірничий енциклопедичний словник
- кратер — -а, ч., геол. Лійкуватий отвір на вершині вулканічної гори, через якого під час виверження вулкана виливається лава, виходять гази, вилітають попіл, каміння тощо. || Частина ландшафту, що своєю формою нагадує кратер вулкана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кратер — кра́тер (грец. κρατήρ, букв. – чаша) 1. Чашо- або лійкоподібна западина на вершині чи схилі вулкана. 2. Округлої форми гори на поверхні Місяця діаметром до сотні і більше кілометрів. 3. Заглиблення, що утворюється у вугільному електроді електричною дугою постійного струму. Словник іншомовних слів Мельничука
- кратер — Кра́тер, -ра; -тери, -терів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кратер — КРА́ТЕР, а, ч., геол. Лійкуватий отвір на вершині вулканічної гори, через який під час виверження вулкана виливається лава, виходять гази, вилітають попіл, каміння тощо. Словник української мови в 11 томах