крематорій
кремато́рій
(від лат. cremo – спалюю)
споруда, обладнана для спалювання (кремації) тіл померлих.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крематорій — кремато́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- крематорій — -ю, ч. Приміщення для кремації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крематорій — Пальня Словник чужослів Павло Штепа
- крематорій — КРЕМАТО́РІЙ, ю, ч. Приміщення для кремації. Через кілька днів мені довелося стояти у почесній варті в крематорії біля труни Маяковського (О. Довженко); – О, я покажу вам і інші в'язниці!.. Жаль, що вас не познайомили із крематоріями... (А. Словник української мови у 20 томах
- крематорій — Кремато́рій, -рія; -то́рії, -ріїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крематорій — КРЕМАТО́РІЙ, ю, ч. Приміщення для кремації. Через кілька днів мені довелося стояти у почесній варті в крематорії біля труни Маяковського (Довж., І, 1958, 23). Словник української мови в 11 томах
- крематорій — (лат. — спалюю) Споруда або їх комплекс, призначений для спалювання тіл померлих замість поховання їх у землі. Тут також здійснювалася відповідна ритуальна служба, для чого зводились відповідні будівлі. Архітектура і монументальне мистецтво