1. Словник української мови у 20 томах

крематорій

КРЕМАТО́РІЙ, ю, ч.

Приміщення для кремації.

Через кілька днів мені довелося стояти у почесній варті в крематорії біля труни Маяковського (О. Довженко);

– О, я покажу вам і інші в'язниці!.. Жаль, що вас не познайомили із крематоріями... (А. Дімаров);

Він цілком виразно побачив спалення свого колишнього тіла в тамтешньому крематорії (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крематорій — кремато́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крематорій — -ю, ч. Приміщення для кремації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крематорій — Пальня Словник чужослів Павло Штепа
  4. крематорій — кремато́рій (від лат. cremo – спалюю) споруда, обладнана для спалювання (кремації) тіл померлих. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. крематорій — Кремато́рій, -рія; -то́рії, -ріїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. крематорій — КРЕМАТО́РІЙ, ю, ч. Приміщення для кремації. Через кілька днів мені довелося стояти у почесній варті в крематорії біля труни Маяковського (Довж., І, 1958, 23). Словник української мови в 11 томах
  7. крематорій — (лат. — спалюю) Споруда або їх комплекс, призначений для спалювання тіл померлих замість поховання їх у землі. Тут також здійснювалася відповідна ритуальна служба, для чого зводились відповідні будівлі. Архітектура і монументальне мистецтво