1. Словник іншомовних слів Мельничука

куплет

купле́т

(франц. couplet, від coupler – з’єднувати попарно)

1. Строфа, частина пісні.

2. Сатиричні й комічні К. – злободенні пісеньки, які виконують з естради та включають до оперет, водевілів, програм агіткультбригад (в СРСР).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куплет — купле́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. куплет — (вірша) строфа; мн. КУПЛЕТИ, (сатиричні) коломийки, частівки. Словник синонімів Караванського
  3. куплет — -а, ч. 1》 Строфа вірша, пісні. 2》 тільки мн. Пісенька з кількох строф на побутову або політичну тему, приспів якої звичайно повторюється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куплет — Співаночка, строфа Словник чужослів Павло Штепа
  5. куплет — (фр. couplet) — 1. Розділ куплетної форми, який повторюється декілька разів з різними текстами (строфами). Музична побудова К. залежить від тексту і може складатись з двох періодів (аа bb), одного періоду, простої або складних форм... Словник-довідник музичних термінів
  6. куплет — КУПЛЕ́Т, а, ч. 1. Строфа пісні. Вона підхоплювала останні куплети пісні, і її дужий дзвінкий альт дзвенів і розливався, як чиста струна дорогого рояля (І. Словник української мови у 20 томах
  7. куплет — Купле́т, -та; -пле́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. куплет — КУПЛЕ́Т, а, ч. 1. Строфа вірша, пісні. Вона [Антося] підхоплювала останні куплети пісні, і її дужий дзвінкий альт дзвенів і розливався, як чиста струна дорогого рояля (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах