1. Словник української мови у 20 томах

куплет

КУПЛЕ́Т, а, ч.

1. Строфа пісні.

Вона підхоплювала останні куплети пісні, і її дужий дзвінкий альт дзвенів і розливався, як чиста струна дорогого рояля (І. Нечуй-Левицький);

Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав йому рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (О. Гончар);

Дванадцятеро втікачів дружно проспівали останній куплет і приспів (О. Бердник);

// розм. Строфа вірша.

При найщирішій волі ніхто не в силі дочитати більше як один куплет [віршів] (І. Франко).

2. тільки мн. Пісенька з кількох строф на побутову або політичну тему, приспів якої звичайно повторюється.

Марко Баніт легко й дотепно складав комічні сценки, фейлетони, куплети, майстерно поєднував текст з акробатичними номерами (Д. Ткач);

Крилаті епіграми, сатиричні куплети, які Іван, жартуючи, називав “осами”, розліталися в списках і усно по Львову (П. Колесник);

Рутецький виявився першорядним кавалером і бавив дам підльвівськими куплетами так, що сміх переливався по всіх кімнатах (О. Лисяк);

Перший з них [поетів] начебто писав сюрреалістичні поезії в прозі, другий – римовані сороміцькі куплети (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куплет — купле́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. куплет — (вірша) строфа; мн. КУПЛЕТИ, (сатиричні) коломийки, частівки. Словник синонімів Караванського
  3. куплет — -а, ч. 1》 Строфа вірша, пісні. 2》 тільки мн. Пісенька з кількох строф на побутову або політичну тему, приспів якої звичайно повторюється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куплет — Співаночка, строфа Словник чужослів Павло Штепа
  5. куплет — (фр. couplet) — 1. Розділ куплетної форми, який повторюється декілька разів з різними текстами (строфами). Музична побудова К. залежить від тексту і може складатись з двох періодів (аа bb), одного періоду, простої або складних форм... Словник-довідник музичних термінів
  6. куплет — купле́т (франц. couplet, від coupler – з’єднувати попарно) 1. Строфа, частина пісні. 2. Сатиричні й комічні К. – злободенні пісеньки, які виконують з естради та включають до оперет, водевілів, програм агіткультбригад (в СРСР). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. куплет — Купле́т, -та; -пле́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. куплет — КУПЛЕ́Т, а, ч. 1. Строфа вірша, пісні. Вона [Антося] підхоплювала останні куплети пісні, і її дужий дзвінкий альт дзвенів і розливався, як чиста струна дорогого рояля (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах