кураре

кура́ре

(карибське)

отруйна речовина, яку добувають з коренів і молодих паростків деяких південноамериканських рослин. Препарати К. застосовують у медицині для лікування деяких хвороб (напр., правця), а також при наркозі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кураре — кура́ре іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кураре — невідм., с. Сильна рослинна отрута, у якій міститься курарин; застосовується в експериментальній фізіології та медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кураре — КУРА́РЕ, невідм., с. Отруйний рослинний екстракт, який містить стрихнін. – Боюсь, сеньйоре професор, що їхні стріли змащені отрутою кураре (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. кураре — Отрута, витяжка з кори дерев кількох родів Strychnos; південноамер. індіанці використовують к. для отруєння стріл; у лікарській практиці — знеболювальний засіб (алкалоїди к. розслаблюють поперечно-смугасті м'язи). Універсальний словник-енциклопедія
  5. кураре — КУРА́РЕ, невідм., с. Міцна рослинна отрута, у якій міститься стрихнін; застосовується в експериментальній фізіології та медицині. Кураре одержують з кори різних видів південно-американських рослин; він містить ряд діючих начал типу алкалоїдів... Словник української мови в 11 томах