кураре
КУРА́РЕ, невідм., с.
Отруйний рослинний екстракт, який містить стрихнін.
– Боюсь, сеньйоре професор, що їхні стріли змащені отрутою кураре (Ю. Бедзик);
Нужденні пістолети, які висять на боці в Сергія та в Ернесто, – дитячі іграшки порівняно з індіянськими стрілами, жала яких змащені смертельною отрутою кураре (І. Білик);
Кураре одержують з кори різних видів південноамериканських рослин (з наук.-попул. літ.);
Кураре використовують у медицині як знеболювальний засіб (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кураре — кура́ре іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кураре — невідм., с. Сильна рослинна отрута, у якій міститься курарин; застосовується в експериментальній фізіології та медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кураре — кура́ре (карибське) отруйна речовина, яку добувають з коренів і молодих паростків деяких південноамериканських рослин. Препарати К. застосовують у медицині для лікування деяких хвороб (напр., правця), а також при наркозі. Словник іншомовних слів Мельничука
- кураре — Отрута, витяжка з кори дерев кількох родів Strychnos; південноамер. індіанці використовують к. для отруєння стріл; у лікарській практиці — знеболювальний засіб (алкалоїди к. розслаблюють поперечно-смугасті м'язи). Універсальний словник-енциклопедія
- кураре — КУРА́РЕ, невідм., с. Міцна рослинна отрута, у якій міститься стрихнін; застосовується в експериментальній фізіології та медицині. Кураре одержують з кори різних видів південно-американських рослин; він містить ряд діючих начал типу алкалоїдів... Словник української мови в 11 томах