кінетокардіографія
кінетокардіогра́фія
(від грец. κινητός – рухомий і кардіографія)
метод електричної реєстрації низькочастотних коливань (вібрацій) грудної стінки, обумовлених скороченнями серця.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кінетокардіографія — -ї, ж. Реєстрація низькочастотних вібрацій грудинної стінки, за допомогою електричного датчика. Великий тлумачний словник сучасної мови