кінетокардіографія

кінетокардіогра́фія

-ї, ж.

Реєстрація низькочастотних вібрацій грудинної стінки, за допомогою електричного датчика.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінетокардіографія — кінетокардіогра́фія (від грец. κινητός – рухомий і кардіографія) метод електричної реєстрації низькочастотних коливань (вібрацій) грудної стінки, обумовлених скороченнями серця. Словник іншомовних слів Мельничука