кіфоз
кіфо́з
(від грец. κυφός – згорблений)
викривлення у людей хребта (здебільшого грудного відділу) випуклістю назад.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кіфоз — кіфо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кіфоз — -у, ч., мед. Викривлення у людей хребта випуклістю назад. Вроджений кіфоз — кіфоз, зумовлений порушеннями розвитку передніх відділів тіл хребців. Мобільний кіфоз — кіфоз, який розвивається при слабкості м'язів спини та звичній неправильній позі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кіфоз — КІФО́З, у, ч., мед. Природжений або набутий унаслідок певних хвороб вигин хребта опуклістю назад. Тривалий перебіг кіфозу призводить до появи клиноподібної деформації хребців, руйнування міжхребцевих хрящів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах