1. Словник іншомовних слів Мельничука

ландвер

ландве́р

(нім. Landwehr, від Land – країна і Wehr – захист)

1. Категорія військовозобов’язаних запасу 2-ї черги і другочергові військові формування в Пруссії, Німеччині, Австро-Угорщині, Швейцарії 19 – початку 20 ст. Нині існують у Швейцарії.

2. Ополчення, зокрема в Пруссії на початку 19 ст.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ландвер — Ландве́р: — категорія військовозобов'язаних запасу другої черги і другочергові військові формування в Німеччині, Австро-Угорщині, Пруссії XIX — початку XX ст [45] Словник з творів Івана Франка
  2. ландвер — ландве́р іменник чоловічого роду у Німеччині та Австро-Угорщині – військовозобов'язаний другої черги або військова частина з цих військовозобов'язаних іст. Орфографічний словник української мови
  3. ландвер — 1. р. -а. У Німеччині, Австро-Угорщині, Пруссії, Швейцарії – військовозобов’язаний другої черги. 2. р. -у. Військова частина з цих військовозобов’язаних. Літературне слововживання
  4. ландвер — -у, ч. У Німеччині та Австро-Угорщині – військовозобов'язаний другої черги або військова частина з цих військовозобов'язаних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ландвер — ЛАНДВЕ́Р, у, ч., іст. Військовозобов'язаний запасу II-ої черги та військові формування в Австро-Угорщині, Пруссії, Німеччині, і Швейцарії XIX – початку XX ст. Словник української мови у 20 томах
  6. ландвер — ЛАНДВЕ́Р, у, ч. У Німеччині та Австро-Угорщині — військовозобов’язаний другої черги або військова частина з цих військовозобов’язаних. Словник української мови в 11 томах