ландвер
ЛАНДВЕ́Р, у, ч., іст.
Військовозобов'язаний запасу II-ої черги та військові формування в Австро-Угорщині, Пруссії, Німеччині, і Швейцарії XIX – початку XX ст.
За часів III-го Рейху згідно закону 1935-го року до ландверу було віднесено військовозобов'язаних у віці 35-45 років (з наук.-попул. літ.);
Легіон Українських січових стрільців воював у складі австрійського ландверу (із журн.);
Усі піхотні полки ландверу отримали назви від міст, де вони дислокувались (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ландвер — Ландве́р: — категорія військовозобов'язаних запасу другої черги і другочергові військові формування в Німеччині, Австро-Угорщині, Пруссії XIX — початку XX ст [45] Словник з творів Івана Франка
- ландвер — ландве́р іменник чоловічого роду у Німеччині та Австро-Угорщині – військовозобов'язаний другої черги або військова частина з цих військовозобов'язаних іст. Орфографічний словник української мови
- ландвер — 1. р. -а. У Німеччині, Австро-Угорщині, Пруссії, Швейцарії – військовозобов’язаний другої черги. 2. р. -у. Військова частина з цих військовозобов’язаних. Літературне слововживання
- ландвер — -у, ч. У Німеччині та Австро-Угорщині – військовозобов'язаний другої черги або військова частина з цих військовозобов'язаних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ландвер — ландве́р (нім. Landwehr, від Land – країна і Wehr – захист) 1. Категорія військовозобов’язаних запасу 2-ї черги і другочергові військові формування в Пруссії, Німеччині, Австро-Угорщині, Швейцарії 19 – початку 20 ст. Нині існують у Швейцарії. 2. Ополчення, зокрема в Пруссії на початку 19 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- ландвер — ЛАНДВЕ́Р, у, ч. У Німеччині та Австро-Угорщині — військовозобов’язаний другої черги або військова частина з цих військовозобов’язаних. Словник української мови в 11 томах