ландштурм

ландшту́рм

(нім. Landsturm)

категорія військовозобов’язаних запасу (3-я черга) і сформовані з них у воєнний час допоміжні частини в Німеччині (до 1945 p.). В 17 – 19 ст. існували також у Швейцарії, Австрії та деяких інших країнах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ландштурм — Ландшту́рм: — ополчення [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. ландштурм — ландшту́рм іменник чоловічого роду народне ополчення, допоміжне військо в Німеччині іст. Орфографічний словник української мови
  3. ландштурм — -у, ч., іст. 1》 Народне ополчення, що виникло 1813 р. у Пруссії. 2》 У Німеччині та Австро-Угорщині 18-19 ст. – формування з військовозобов'язаних третьої черги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ландштурм — ЛАНДШТУ́РМ, у, ч. Категорія військовозобов'язаних запасу третьої черги і сформовані з них у воєнний час допоміжні частини, що існували у Прусії, Швейцарії, Австро-Угорщині та Німеччині в ХУІІ-XX ст. Словник української мови у 20 томах
  5. ландштурм — ЛАНДШТУ́РМ, у, ч. 1. Народне ополчення, що виникло 1813 р. у Пруссії. 2. У Німеччині та Австро-Угорщині XVIII-XIX ст.— формування з військовозобов’язаних третьої черги. Словник української мови в 11 томах