лари
ла́ри
(від лат. lar – добрий дух)
у давньоримській міфології добрі духи – заступники жител, хатнього вогнища і сім’ї; пізніше – душі померлих предків. Протилежне – ларви.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лари — -ів, мн. (одн. лар, -а, ч.). За релігійними уявленнями стародавніх римлян – душі померлих предків, захисники живих нащадків. || перен. Дім, домашнє вогнище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лари — ЛА́РИ, ів, мн. (одн. лар, а, ч.). За релігійними уявленнями стародавніх римлян – душі померлих предків, захисники живих нащадків. [Прісцілла:] А коли б ти перед ларами поставив сина, як вимога традиція латинська, що мала б я робити?... Словник української мови у 20 томах
- Лари — В рим. міфології божества-опікуни дому й родини, пізніше доріг і мандрівників, а також охоронці держави; зображалися у вигляді немовлят із рогами достатку; після жертв Л. починалася трапеза й усілякі урочистості. Універсальний словник-енциклопедія
- лари — ЛА́РИ, ів, мн. (одн. лар, а, ч.). За релігійними уявленнями стародавніх римлян — душі померлих предків, захисники живих нащадків. [Прісцілла:] А коли б ти перед ларами поставив сина, як вимога традиція латинська, що мала б я робити? (Л. Укр., І, 1951, 381). Словник української мови в 11 томах