лари

ЛА́РИ, ів, мн. (одн. лар, а, ч.).

За релігійними уявленнями стародавніх римлян – душі померлих предків, захисники живих нащадків.

[Прісцілла:] А коли б ти перед ларами поставив сина, як вимога традиція латинська, що мала б я робити? (Леся Українка);

Августали – це колегія жерців, яку заснував імператор Август для відправляння культу ларів і пенатів (з наук. літ.);

У Стародавньому Римі зображення деяких божеств – Діани, Лари – ставили саме на перехрестях, щоб вони допомагали людям (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лари — -ів, мн. (одн. лар, -а, ч.). За релігійними уявленнями стародавніх римлян – душі померлих предків, захисники живих нащадків. || перен. Дім, домашнє вогнище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лари — ла́ри (від лат. lar – добрий дух) у давньоримській міфології добрі духи – заступники жител, хатнього вогнища і сім’ї; пізніше – душі померлих предків. Протилежне – ларви. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Лари — В рим. міфології божества-опікуни дому й родини, пізніше доріг і мандрівників, а також охоронці держави; зображалися у вигляді немовлят із рогами достатку; після жертв Л. починалася трапеза й усілякі урочистості. Універсальний словник-енциклопедія
  4. лари — ЛА́РИ, ів, мн. (одн. лар, а, ч.). За релігійними уявленнями стародавніх римлян — душі померлих предків, захисники живих нащадків. [Прісцілла:] А коли б ти перед ларами поставив сина, як вимога традиція латинська, що мала б я робити? (Л. Укр., І, 1951, 381). Словник української мови в 11 томах