ларець

ЛА́РЕЦЬ, рця, ч., заст.

Скринька для зберігання коштовних речей, звичайно невеликих.

Принесли .. великі скрині з царським одягом .. і ларці з вінцями (С. Скляренко);

Він підійшов до ларця, вийняв звідти, не рахуючи, жмут асигнацій (Р. Іваничук);

Мазепа підвівся і сам поналивав келихи. А коли перед ним поставили ларець, сів і відкинув віко (Г. Колісник).