ларець
ЛА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Скринька для зберігання коштовних речей, звичайно невеликих.
Принесли.. великі скрині з царським одягом.. і ларці з вінцями (Скл., Святослав, 1959, 147).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ларець — ла́рець іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- ларець — ЛА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Скринька для зберігання коштовних речей, звичайно невеликих. Принесли .. великі скрині з царським одягом .. і ларці з вінцями (С. Скляренко); Він підійшов до ларця, вийняв звідти, не рахуючи, жмут асигнацій (Р. Словник української мови у 20 томах