легалізм

легалі́зм

(від лат. legalis – законний)

поведінка, що лише зовнішньо узгоджується з загальноприйнятими моральними вимогами, не відповідаючи справжньому духові моральності.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легалізм — легалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. легалізм — -у, ч. Дозволеність, відповідність чинним законам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легалізм — ЛЕГАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Дозволеність, відповідність чинним законам. Легалізм – готовність добровільного підпорядкування та поваги до закону (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. легалізм — ЛЕГАЛІ́ЗМ, у, ч. Дозволеність, відповідність чинним законам. Опортунізм вирощений легалізмом. Робітничі партії епохи 1889-1914 років повинні були використати буржуазну легальність (Ленін, 21, 1950, 211); // Те саме, що Лега́льний маркси́зм ( див. лега́льний). Словник української мови в 11 томах
  5. легалізм — рос. легализм поведінка, що лише зовнішньо узгоджується з загальноприйнятими моральними вимогами, не відповідаючи справжньому духові моральності. Eкономічна енциклопедія