лейкоз
лейко́з
(від грец. λευκός – білий)
злоякісне захворювання системи крові, яке характеризується розростанням патологічних клітин кровотворної тканини.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лейкоз — лейко́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лейкоз — -у, ч., мед. Захворювання кровотворної системи, що виявляється в значному збільшенні кількості лейкоцитів; білокрів'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лейкоз — ЛЕЙКО́З, у, ч. Злоякісне захворювання системи крові, яке характеризує переважання процесів розмноження клітин кісткового мозку або виникнення патологічних процесів кровотворення у інших органах; білокрів'я. Словник української мови у 20 томах
- лейкоз — ЛЕЙКО́З мед. (захворювання кровотворної системи), ЛЕЙКЕМІ́Я, БІЛОКРІ́В'Я. Лейкемія (або лейкоз, білокрів'я) — небезпечна хвороба крові, за якої кількість білокрівців зростає понад усяку міру, і вони руйнують лімфатичну систему організму (з журналу). Словник синонімів української мови
- лейкоз — ЛЕЙКО́З, у, ч. Захворювання кровотворної системи, що виявляється в значному збільшенні кількості лейкоцитів; білокрів’я. Є окремі спроби використовувати радіоактивний фосфор під час таких захворювань системи крові, як лейкози (Наука.., 10, 1960, 39). Словник української мови в 11 томах