лейкоз
ЛЕЙКО́З, у, ч.
Злоякісне захворювання системи крові, яке характеризує переважання процесів розмноження клітин кісткового мозку або виникнення патологічних процесів кровотворення у інших органах; білокрів'я.
Відомі окремі спроби використовувати радіоактивний фосфор під час таких захворювань системи крові, як лейкози (з наук.-попул. літ.);
Кількість білокрівців при лейкозах надмірно зростає, і вони руйнують лімфатичну систему організму (з навч. літ.);
До лейкозів належить група захворювань, різних за своєю етіологією (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лейкоз — лейко́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лейкоз — -у, ч., мед. Захворювання кровотворної системи, що виявляється в значному збільшенні кількості лейкоцитів; білокрів'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лейкоз — лейко́з (від грец. λευκός – білий) злоякісне захворювання системи крові, яке характеризується розростанням патологічних клітин кровотворної тканини. Словник іншомовних слів Мельничука
- лейкоз — ЛЕЙКО́З мед. (захворювання кровотворної системи), ЛЕЙКЕМІ́Я, БІЛОКРІ́В'Я. Лейкемія (або лейкоз, білокрів'я) — небезпечна хвороба крові, за якої кількість білокрівців зростає понад усяку міру, і вони руйнують лімфатичну систему організму (з журналу). Словник синонімів української мови
- лейкоз — ЛЕЙКО́З, у, ч. Захворювання кровотворної системи, що виявляється в значному збільшенні кількості лейкоцитів; білокрів’я. Є окремі спроби використовувати радіоактивний фосфор під час таких захворювань системи крові, як лейкози (Наука.., 10, 1960, 39). Словник української мови в 11 томах