1. Словник іншомовних слів Мельничука

лен

I

(нім. Lehen, від leihen – позичати)

1. У Західній Європі за феодалізму спадкове володіння (земля або інші джерела прибутків), що його надавав сеньйор (1) своєму васалові при умові виконання військової або адміністративної служби.

2. Податок, що збирався з ленного помістя. Див. також феод.

II

(швед. lan)

адміністративна одиниця в Швеції, округ.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лен — лен іменник чоловічого роду васальне володіння — іст., провінція в Швеції Орфографічний словник української мови
  2. лен — I -у. Спадкове земельне володіння в епоху феодалізму: податок з ленного маєтку. II -у. Адміністративна одиниця (округ) у Швеції. Літературне слововживання
  3. лен — Лен. Льон. Хто хоче мати ДОБРИЙ ЛЕН, нехай вже тепер замовляє насінє. Для Буковини й Галичини є найліпше пернавске насінє. Корець (около 92-93 кір.) коштує 40 К вже в Чернівцях. В падолисті, найдальше в грудни треба вже купити (Товариш, 1908, рекл.) // пол. len — льон. Українська літературна мова на Буковині
  4. лен — -у, ч. Спадкове земельне володіння в епоху феодалізму, яке надавалось васалу за умови несення ним військової служби та виконання інших повинностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лен — ЛЕН, у, ч. Спадкове земельне володіння в епоху феодалізму, яке надавалось васалу за умови несення ним військової служби та виконання інших повинностей. Джерелом існування дружинників стало власне господарство, основане на землі, одержаній в лен (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. лен — У середньовіччі земля, яку надавав сеньйор у користування васалові (спочатку до смерті, пізніше спадково); ленний договір вступав у дію після складення присяги васала на вірність і здійснення акту інвеститури. Універсальний словник-енциклопедія
  7. лен — ФЕО́Д іст., ЛЕН. Васал одержував від сеньйора своє земельне володіння — феод (з журналу); Джерелом існування дружинників стало власне господарство, основане на землі, одержаній в лен (з журналу). Словник синонімів української мови
  8. лен — ЛЕН, у, ч. Спадкове земельне володіння в епоху феодалізму, яке надавалось васалу за умови несення ним військової служби та виконання інших повинностей. Джерелом існування дружинників стало власне господарство, основане на землі, одержаній в лен (Археол., VIII, 1953, 18). Словник української мови в 11 томах