логаеди
логае́ди
(грец. λογαοιδικός, від λόγος – слово і άοιδή – спів, сказання)
вірші античних часів, що складалися з різнометричних строф – з дактилів, хореїв, ямбів тощо. Вживалися переважно в ліриці та ліричних частинах трагедій. Інша назва – логаедичний вірш.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- логаеди — логае́ди множинний іменник віршові розміри, в яких сполучаються неоднакові стопи Орфографічний словник української мови
- логаеди — -ів, мн. Віршові розміри, що утворюються сполученням неоднакових стоп, послідовність яких повторюється із строфи до строфи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- логаеди — • логаеди (грец. λογαοιδικός — прозово-віршовий) - в античному (метричному) віршуванні вірші, утворені поєднанням 4-морних стоп (дактиль, анапест) з 3-морними (ямб, хорей). Метрична схема: -'- U -'- U U -'- / — U U U U -'- Напр. Українська літературна енциклопедія