локалізувати

локалізува́ти

(франц. localiser, від лат. localis – місцевий)

не допускати поширення чого-небудь далі визначеного місця.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локалізувати — локалізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. локалізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Обмежувати певним місцем, не допускати поширення чого-небудь. 2》 спец. Перекладати програму на мову якого-небудь регіона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. локалізувати — Змісцевлювати, змісцевити, позмісцевлювати, умісцевлювати, умісцевити, повмісцевлювати, обмежувати, обмежати, пообмежувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. локалізувати — ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Обмежувати певним місцем, не допускати поширення чого-небудь. – Я вірю, що ще не пізно боротися з ворогом винограду, що ми змогли б ще локалізувати його, здушити, знищити (М. Словник української мови у 20 томах
  5. локалізувати — ОБМЕ́ЖУВАТИ (установлювати певні межі чого-небудь), ОБМЕЖО́ВУВАТИ, ЗВУ́ЖУВАТИ, ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, ЛІМІТУВА́ТИ. — Док.: обме́жити, зву́зити, локалізува́ти, лімітува́ти. Вигадують (дорослі) для підлітка різні правила, обмежують його бажання (О. Словник синонімів української мови
  6. локалізувати — ЛОКАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Обмежувати певним місцем, не допускати поширення чого-небудь. — Я вірю, що ще не пізно боротися з ворогом винограду, що ми змогли б ще локалізувати його, здушити, знищити (Коцюб., І, 1955, 201). Словник української мови в 11 томах
  7. локалізувати — рос. локализировать не допускати поширення чого-небудь далі визначеного місця. Eкономічна енциклопедія