локатив
локати́в
[лат. (casus) locativus]
місцевий відмінок.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- локатив — локати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- локатив — -а, ч. Місцевий відмінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- локатив — ЛОКАТИ́В, а, ч., лінгв. Місцевий відмінок. У функції локатива домінують назви предметів дійсності, які вказують на статичну і динамічну локалізацію дії щодо просторових меж цього предмета (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах