1. Орфографічний словник української мови

локатив

локати́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локатив — -а, ч. Місцевий відмінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. локатив — ЛОКАТИ́В, а, ч., лінгв. Місцевий відмінок. У функції локатива домінують назви предметів дійсності, які вказують на статичну і динамічну локалізацію дії щодо просторових меж цього предмета (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. локатив — локати́в [лат. (casus) locativus] місцевий відмінок. Словник іншомовних слів Мельничука