локатив
локати́в
-а, ч.
Місцевий відмінок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- локатив — локати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- локатив — ЛОКАТИ́В, а, ч., лінгв. Місцевий відмінок. У функції локатива домінують назви предметів дійсності, які вказують на статичну і динамічну локалізацію дії щодо просторових меж цього предмета (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- локатив — локати́в [лат. (casus) locativus] місцевий відмінок. Словник іншомовних слів Мельничука