локативний

локати́вний

-а, -е.

Прикм. до локатив.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локативний — ЛОКАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Прикм. до локати́в. Функція відносної постійності задається предикатами потенційності, рідше релятивними та локативними предикатами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах