локативний
ЛОКАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.
Прикм. до локати́в.
Функція відносної постійності задається предикатами потенційності, рідше релятивними та локативними предикатами (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- локативний — -а, -е. Прикм. до локатив. Великий тлумачний словник сучасної мови