1. Словник іншомовних слів Мельничука

лютецій

лю́тецій

хімічний елемент, символ Lu, ат. н. 71; блискучий метал, належить до лантаноїдів. Від латинської назви Парижа – Лютеція.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лютецій — люте́цій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. лютецій — -ю, ч. Хімічний елемент, проста речовина чкого – сріблястий рідкісноземельний метал – газовбирач в електровакуумних пристроях, складник скла, керамічних матеріалів та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лютецій — ЛЮТЕ́ЦІЙ, ю, ч. Хімічний елемент з атомним номером 71, сріблясто-білий, ковкий та пластичний рідкісноземельний метал. Атоми лютецію мають найменший атомний радіус, а елемент лютецій найвищі значення температур плавлення та кипіння (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. лютецій — Lu, хіміч. елемент з атомним числом 71; сріблястий хіміч. активний метал; зустрічається в малих кількостях; застосовується для виробництва феритів, надпровідників; відкритий 1907 Aуером. Універсальний словник-енциклопедія
  5. лютецій — ЛЮТЕ́ЦІЙ, ю, ч. Блискучий радіоактивний метал з групи рідкісноземельних елементів. Словник української мови в 11 томах