лінійний

ліні́йний

(від лат. linea – лінія)

1. Той, що стосується лінії;

¤ л. корабель, лінкор – військовий корабель великої водотоннажності з переважно артилерійським озброєнням і потужною бронею;

¤ л-і війська – регулярні польові війська на відміну від другочергових, запасних, міліційних і ополченських військових формувань;

¤ л. прискорювач – установка для прискорювання заряджених мікрочастинок, в якій траєкторія руху частинки близька до прямої лінії.

2. матем. Той, що стосується першого степеня;

¤ л-е рівняння – рівняння першого степеня відносно невідомих;

¤ л-а перспектива – спосіб зображення тіл за допомогою центрального проектування їх на площину.

3. Солдат, що позначає лінію руху частин під час параду, огляду тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінійний — ліні́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лінійний — [л'ін’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. лінійний — -а, -е. 1》 Стос. до лінії (у 1 знач.). 2》 мат. Який має протяжність, виміри в горизонтальній площині. || Траєкторія якого наближається до прямолінійної. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лінійний — ЛІНІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до лінії (у 1 знач.). Лінійний масштаб зображують прямою лінією, що розділена на рівні частини (зазвичай сантиметри) (з навч. літ.); Найбільш відомий геометричний орнамент утворюється із простих лінійних мотивів (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. лінійний — ДОВГА́СТИЙ (у якого довжина більша за ширину), ВИ́ДОВЖЕНИЙ, ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, ПОДО́ВЖЕНИЙ, ДОВГУВА́ТИЙ, ПОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГУВА́ТИЙ, ЛІНІ́ЙНИЙ спец., ПОДОВЖА́СТИЙ діал.; ОВА́ЛЬНИЙ (заокруглений). Словник синонімів української мови
  6. лінійний — Ліні́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лінійний — ЛІНІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до лінії (у 1 знач.). Масштаб виражають лінією, поділеною на сантиметри.. Таке зображення називається лінійним масштабом (Фіз. геогр., 5, 1956, 16). 2. мат. Який має протяжність, виміри в горизонтальній площині. Словник української мови в 11 томах