лінійний

ЛІНІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Стос. до лінії (у 1 знач.).

Масштаб виражають лінією, поділеною на сантиметри.. Таке зображення називається лінійним масштабом (Фіз. геогр., 5, 1956, 16).

2. мат. Який має протяжність, виміри в горизонтальній площині.

Щоб визначити лінійний розмір небесного світила, треба виміряти кут, під яким ми бачимо його радіус (Астрономія, 1956, 46);

Величина лінійного кута не залежить від положення його вершини на ребрі (Геом., II, 1954, 16);

// Траєкторія якого наближається до прямолінійної.

У Фізико-технічному інституті АН УРСР протягом короткого часу створено лінійний прискорювач елементарних частинок (Наука.., 8, 1961, 15).

∆ Ліні́йні мі́ри — міри довжини;

Ліні́йна шви́дкість — швидкість руху точки, яка визначається довжиною шляху, пройденого за одиницю часу.

3. Те саме, що ви́довжений 2.

Тут на скелях відоме острівне місцезнаходження цибулі лінійної (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 7);

Це [тризубець морський] багаторічна кореневищна рослина.. Листки прикореневі лінійні (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 112);

// Який складається з ліній.

В цій книжці ["Пісні братерства"] заслуговує похвали також майстерно виконаний форзац із золотим лінійним рослинним орнаментом (Укр. рад. граф., 1957, 119).

4. військ., заст. Який складає основу армії; регулярний.

Навіть безводні, безрадісні азіатські степи, де страждав, мучився, але не каявся рядовий Оренбурзького лінійного полку Тарас Шевченко, живили його як поета (Рильський, III, 1956, 183).

∆ Ліні́йний корабе́ль — велике, добре озброєне військове судно, яке використовують для нанесення могутніх, руйнівних ударів; лінкор.

У Галіфаксі вивантажилися з лінійного корабля два піші полки (Кулик, Записки консула, 1958, 119).

5. У якому розміщується що-небудь у певній послідовності, в один ряд.

Основним документом для керівника будови є лінійні календарні графіки (Ком. Укр., 4, 1965, 70);

Наукою планування ще й тепер рекомендується лінійний план [поселення] для невеличких населених пунктів (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 97);

// у знач, ім. ліні́йний, ного, ч. Солдат або інша особа, що стоїть у ряду для позначення місця розташування і проходження військ або колон демонстрантів.

∆ Ліні́йна та́ктика — фронтальна тактика, без розгортання військ у глибину, без глибокого маневрування.

6. Який функціонує, працює на транспортній лінії.

— Поїдете додому лінійним чи почекаєте нашого автобуса? — запитав сержант (Собко, Срібний корабель, 1961, 137);

// Який обслуговує транспортні лінії.

"Магазини на колесах" звільняють лінійних працівників від потреби їздити за товарами у віддалені районні центри (Рад. Укр., 2.III 1961, 3);

Всі суди.., і в тому числі.. лінійні суди на транспорті, організовані у відповідності з єдиним загальносоюзним (Як побуд. рад. суд, 1948, 4);

// Стос. до обладнання різного виду зв’язку та комунікацій.

Під час обходів є можливість оглянути опори, виявити стан ізоляторів і лінійної арматури (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 45).

7. Пов’язаний кровною спорідненістю від предків до нащадків.

Корів використовують за планом лінійного розведення і індивідуального добору для одержання бичків — продовжувачів лінії (Хлібороб Укр., 7, 1965, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінійний — ліні́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лінійний — [л'ін’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. лінійний — -а, -е. 1》 Стос. до лінії (у 1 знач.). 2》 мат. Який має протяжність, виміри в горизонтальній площині. || Траєкторія якого наближається до прямолінійної. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лінійний — ЛІНІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до лінії (у 1 знач.). Лінійний масштаб зображують прямою лінією, що розділена на рівні частини (зазвичай сантиметри) (з навч. літ.); Найбільш відомий геометричний орнамент утворюється із простих лінійних мотивів (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. лінійний — ліні́йний (від лат. linea – лінія) 1. Той, що стосується лінії; ¤ л. корабель, лінкор – військовий корабель великої водотоннажності з переважно артилерійським озброєнням і потужною бронею; ¤ л-і війська... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. лінійний — ДОВГА́СТИЙ (у якого довжина більша за ширину), ВИ́ДОВЖЕНИЙ, ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, ПОДО́ВЖЕНИЙ, ДОВГУВА́ТИЙ, ПОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГУВА́ТИЙ, ЛІНІ́ЙНИЙ спец., ПОДОВЖА́СТИЙ діал.; ОВА́ЛЬНИЙ (заокруглений). Словник синонімів української мови
  7. лінійний — Ліні́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)