магнетон

магнето́н

[від грец. μάγνης (μάγνητος) – магніт]

одиниця виміру магнітного моменту, застосовувана в атомній і ядерній фізиці.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнетон — магнето́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. магнетон — -а, ч., фіз. Одиниця виміру магнітного моменту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнетон — МАГНЕТО́Н, а, ч., фіз. Одиниця вимірювання магнітного моменту, яку використовують при вивченні магнітних властивостей атомів і атомних ядер. Словник української мови у 20 томах
  4. магнетон — МАГНЕТО́Н, а, ч., фіз. Одиниця виміру магнітного моменту. Словник української мови в 11 томах