магнетон
магнето́н
[від грец. μάγνης (μάγνητος) – магніт]
одиниця виміру магнітного моменту, застосовувана в атомній і ядерній фізиці.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магнетон — магнето́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- магнетон — -а, ч., фіз. Одиниця виміру магнітного моменту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- магнетон — МАГНЕТО́Н, а, ч., фіз. Одиниця вимірювання магнітного моменту, яку використовують при вивченні магнітних властивостей атомів і атомних ядер. Словник української мови у 20 томах
- магнетон — МАГНЕТО́Н, а, ч., фіз. Одиниця виміру магнітного моменту. Словник української мови в 11 томах