1. Словник іншомовних слів Мельничука

магістр

магі́стр

(від лат. magister – начальник, вчитель)

1. У Стародавньому Римі титул деяких службовців.

2. У Візантії високий придворний титул.

3. У Західній Європі голова середньовічного духовно-лицарського ордену.

4. В дореволюційній Росії, Англії і США вчений ступінь.

5. В Західній Європі за середньовіччя викладач гуманітарних наук.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магістр — магі́стр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. магістр — рідше магістер, -тра, ч. 1》 У Стародавньому Римі – титул деяких службовців. 2》 У Візантії – високий придворний титул. 3》 У середні віки – голова духовного або рицарського ордену. 4》 У Західній Європі за середньовіччя – викладач гуманітарних наук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магістр — МАГІ́СТР, рідко МАГІ́СТЕР, тра, ч. 1. Другий (після бакалавра) науковий ступінь, що його присуджують після додаткового курсу навчання та іспиту. Триває також реформування вищої школи. Створюються державні стандарти для бакалаврів і магістрів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. магістр — 1. в середньовіччі викладач вільних мистецтв; 2. професійний ступінь, який в різних країнах вища школа надає після подання магістерської праці та складання магістерського іспиту. Універсальний словник-енциклопедія
  5. магістр — МАГІ́СТР, рідше магі́стер, тра, ч. 1. У дореволюційній Росії та деяких інших країнах — перший учений ступінь, що присуджувався після спеціального іспиту та захисту дисертації. Словник української мови в 11 томах
  6. магістр — рос. магистр 1. Другий академічний ступінь, що присуджується особам, які закінчили університет чи інші вузи, мають ступінь бакалавра й пройшли додатковий одно-дворічний курс навчання... Eкономічна енциклопедія