магістрант

магістра́нт

(лат. magistrandus, від magistro – навчаю)

особа, що склала екзамени на звання магістра, але не захистила магістерської дисертації.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магістрант — магістра́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. магістрант — -а, ч. Особа, що склала екзамени на звання магістра, але не захистила магістерської дисертації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магістрант — МАГІСТРА́НТ, а, ч. Той, хто готується захищати роботу на ступінь магістра. Доцент повинен читати лекції і керувати науковою роботою магістрантів, студентів, а в окремих випадках може керувати науковою роботою аспірантів чи здобувачів (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. магістрант — МАГІСТРА́НТ, а, ч., дорев. Той, хто готується захищати дисертацію на ступінь магістра. Словник української мови в 11 томах