магістрант
магістра́нт
(лат. magistrandus, від magistro – навчаю)
особа, що склала екзамени на звання магістра, але не захистила магістерської дисертації.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магістрант — магістра́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- магістрант — -а, ч. Особа, що склала екзамени на звання магістра, але не захистила магістерської дисертації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- магістрант — МАГІСТРА́НТ, а, ч. Той, хто готується захищати роботу на ступінь магістра. Доцент повинен читати лекції і керувати науковою роботою магістрантів, студентів, а в окремих випадках може керувати науковою роботою аспірантів чи здобувачів (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- магістрант — МАГІСТРА́НТ, а, ч., дорев. Той, хто готується захищати дисертацію на ступінь магістра. Словник української мови в 11 томах