магістрант

Значення в інших словниках

1. магістрант — магістра́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. магістрант — -а, ч. Особа, що склала екзамени на звання магістра, але не захистила магістерської дисертації. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. магістрант — МАГІСТРА́НТ, а, ч. Той, хто готується захищати роботу на ступінь магістра. Доцент повинен читати лекції і керувати науковою роботою магістрантів, студентів, а в окремих випадках може керувати науковою роботою аспірантів чи здобувачів (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
4. магістрант — магістра́нт (лат. magistrandus, від magistro – навчаю) особа, що склала екзамени на звання магістра, але не захистила магістерської дисертації. Словник іншомовних слів Мельничука