маньєризм

маньєри́зм

(італ. manierismo, букв. – примхливість, химерність, штучність)

течія в образотворчому мистецтві Західної Європи 16 ст. Характерні риси – гострі колористичні дисонанси, ускладненість поз і композиції, деформація пропорцій.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маньєризм — маньєри́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маньєризм — -у, ч., спец. Стиль у мистецтві, що відзначається манірністю, примхливістю, зловживанням певними прийомами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маньєризм — МАНЬЄРИ́ЗМ, у, ч. Стиль у західноєвропейському мистецтві та літературі XVI ст., що відзначається ускладненістю, напруженістю, деформацією пропорцій. Словник української мови у 20 томах
  4. маньєризм — • маньєризм (італійське manierismo, від maniéra — манера, стиль) - напрям у малярстві, скульптурі, архітектурі, музиці й літературі Західної Європи. Українська літературна енциклопедія
  5. маньєризм — Стиль у європ. мистецтві, що становив перехідний період від Ренесансу до бароко; виник в Італії бл. 1520 і набув поширення в ін. країнах, переважно у XVI ст.; гол. риси: відхід від гармонії Ренесансу, експресія, часто деформація форм, віртуозність, імпозантність, декоративність. Універсальний словник-енциклопедія
  6. маньєризм — МАНЬЄРИ́ЗМ, у, ч., спец. Стиль у мистецтві, що відзначається манірністю, примхливістю, зловживанням певними прийомами. Словник української мови в 11 томах