маніпулятор

маніпуля́тор

(франц. manipulateur)

1. Машина чи пристрій для виконання допоміжних операцій, пов’язаних із зміною положення чи переміщення заготовки, виробу, деталі.

2. Механізм, що під керуванням оператора чи електронної машини виконує маніпуляції, еквівалентні діям руки людини (напр., у недоступних для людини зонах).

3. Телеграфний ключ.

4. Особа, що виконує маніпуляції.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маніпулятор — маніпуля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маніпулятор — -а, ч. 1》 Людина, що робить різні маніпуляції (у 1 знач.). || Цирковий артист-фокусник, що вправно маніпулює різними предметами. 2》 Пристрій для передавання телеграфних сигналів. 3》 спец. Прилад на пульті управління, у диспетчерській і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маніпулятор — МАНІПУЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Цирковий артист-фокусник, що вправно маніпулює різними предметами. – От-от, – ухопився за невдало сказане слово Одинець. – Фантазер. Справжній фантазер. А в науці фантазер – це те ж саме, що ілюзіоніст. Маніпулятор (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  4. маніпулятор — МАНІПУЛЯ́ТОР (людина, яка виконує руками складні дії, що звичайно потребують вправності, вміння тощо; цирковий артист .- фокусник), МАНІПУЛЯ́НТ, ПРЕСТИДИЖИТА́ТОР (фокусник). Ось мандрівний штукар розклав перед глядачами причандалля свого ремесла. Словник синонімів української мови
  5. маніпулятор — МАНІПУЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Людина, що робить різні маніпуляції (у 1 знач.); // Цирковий артист-фокусник, що вправно маніпулює різними предметами. 2. Пристрій для передавання телеграфних сигналів. При передачі телеграфних сигналів застосовують.. Словник української мови в 11 томах